Військовий омбудсман порушила питання відновлення звільнених із полону та пошуку зниклих безвісти на Другій міжнародній конференції «Шляхи до миру» у Торонто

«Коли камери вимикаються, для звільнених з полону все тільки починається». На Другій міжнародній конференції «Шляхи до миру» у Торонто Військовий омбудсман Ольга Решетилова розповіла про потребу у відновленні українських військовослужбовців після російської неволі й порушила питання пошуку та ідентифікації зниклих безвісти воїнів.

Організатори — Канада, Норвегія та Україна — присвятили конференцію трьом пріоритетним напрямам: повернення українських дітей, цивільних осіб та військовополонених. 

За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими станом на серпень цього року з полону повернулися 8 822 військових — 8 587 чоловіків і 235 жінок. 

За даними дослідження, проведеного у липні 2025 року, 100% опитаних зазнавали у полоні фізичного насильства; 80% — емоційних знущань; 24% — сексуального насильства. 

Практика показує, що потреба у відновленні та лікуванні не зникає після перших 28 днів на волі (стільки військові перебувають у центрах реінтеграції). Оцінку фізичних та психологічних наслідків полону необхідно проводити і через 5-10 років після полону. 

Ольга Решетилова розповіла про системну роботу українських державних інституцій за напрямом реінтеграції звільнених з полону та закликала іноземні уряди і міжнародні організації посилити спроможності України:

• надати підтримку Координаційному штабу в питаннях звільнення військовополонених;
• долучитися до розбудови довгострокового медичного й психологічного супроводу звільнених із полону;
• розвинути дослідження наслідків полону;
• допомогти центрам реінтеграції з необхідним обладнанням та інвестувати в підготовку фахівців.

Тема зниклих безвісти військовослужбовців має бути частиною будь-яких перемовин, навіть суто гуманітарних, — наголосила Військовий омбудсман. Пошук, ексгумація та ідентифікація полеглих українських воїнів — вкрай важливе завдання, де також необхідна допомога міжнародних партнерів. На це чекають родини, які продовжують шукати відповідь про долю своїх близьких.

83 країни та міжнародні організації цього року були представлені на конференції. Спільне комюніке підписали 54 учасники. За підсумками конференції міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд зачитала «Торонтівські зобовʼязання» — конкретні кроки, які підписанти беруться здійснити в найближчий рік, щоб отримати доступ та звільнити викрадених та утримуваних Росією українців.