Тривале перебування на позиціях: як потрібно змінити підготовку

листопад 20, 2026

Серед військовослужбовців, які тривалий час перебували на позиціях без належної підготовки, частіше виникали думки про самоушкодження. Порівняно з тими, хто таку підготовку пройшов, цей показник становить 16,7 % проти 10 %. Кожен третій із них не зміг відновитися після виходу з позицій.

Це показало масштабне дослідження Офісу Військового омбудсмана про тривале перебування на позиціях, яке проводили у червні–липні 2026 року. Ми опитали 1616 військовослужбовців із відповідним досвідом і 174 командирів різного рівня (рота, батальйон, бригада), а також провели 34 глибинні інтерв’ю. Детальніше про результати — за посиланням.

Один із напрямів дослідження — вивчити, наскільки наявна система підготовки відповідає умовам сучасної війни.

Дослідження показало, що підготовка до тривалого перебування на позиціях відстає від запитів військовослужбовців. Найбільше, на думку опитаних, потребують оновлення та розширення програми медичної й психологічної підготовки.

Чинні програми психологічної підготовки здебільшого зосереджені на роботі з гострим бойовим стресом. Тоді як військовослужбовці виділяють потребу в підготовці до хронічного виснаження: ізоляції, монотонності, невідомості й нестачі води. Психологічна підготовка має охоплювати три напрями: навички саморегуляції, симуляцію тривалого перебування на позиції та бойове злагодження в малих колективах.

Потребує оновлення і медична підготовка. Модель, орієнтована на швидку евакуацію, вже не відповідає умовам сучасної війни. Військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на позиціях, потрібні знання та навички, щоб надавати домедичну та медичну допомогу тривалий час в очікуванні евакуації.

Для цього необхідно впровадити заняття з тривалої стабілізації пораненого (Prolonged Casualty Care), навичок використання телемедицини, а також збільшити кількість військовослужбовців, підготовлених за рівнями CLS (боєць-рятувальник) і CMC (бойовий медик). Такі фахівці потрібні, зокрема, у складі малих тактичних груп.

Майже половина опитаних також вважає, що потрібно більше занять із тактичної підготовки. Одна з головних проблем — відсутність системного навчання способів пересування в умовах постійного повітряного спостереження. Значна частина втрат стається саме під час переміщення. Тому військовослужбовців потрібно окремо навчати безпечно діставатися позицій і виходити з них. Цей напрям варто виділити в самостійну дисципліну з окремими нормативами. Крім того, до підготовки потрібно залучати інструкторів з актуальним бойовим досвідом.

Детальніше про частину дослідження щодо підготовки військовослужбовців читайте на «Мілітарному» в другій колонці Дениса Кобзіна, заступника начальника управління систематизації та аналітичної роботи апарату Офісу Військового омбудсмана.