Над чим працювала команда Офісу Військового омбудсмана у вересні

За минулий місяць до Офісу надійшло 2186 скарг. Серед найпоширеніших питань:

• направлення на ВЛК та лікування — 20%;
• звільнення з військової служби — 8%;
• щомісячне грошове забезпечення та додаткова винагорода — 7%;
• переміщення до іншої військової частини — 5%;
• тривале перебування на позиціях без ротацій — 5%.
  

1766 дзвінків прийняли оператори контактного центру:

• надали 1695 консультацій;
• 71 телефонне звернення зареєстрували як скарги.

Поновили права і вирішили питання 357 військовослужбовців.

Ще 852 скарги опрацьовано з наданням рекомендацій скаржникам.

711 скарг не належали до компетенції Офісу Військового омбудсмана, надіслали до уповноважених органів. 110 скарг не підлягали розгляду. Решта скарг опрацьовується.

Перевірки:

• 418 перевірок завершили;
• 161 перевірку призначили.

Направили 237 вимог командирам і органам військового управління.

Провели 11 виїзних моніторингів і перевірок військових частин.

• Виявили порушення в організації профілактики інфекційних захворювань в одному з навчальних центрів. Через відсутність позаштатного ізолятора, новоприбулих з ознаками ГРВІ розміщували у бліндажах разом з іншим особовим складом. Прийом військовослужбовців із симптомами захворювань проводили без розмежування потоків пацієнтів. Надали командуванню центру письмові рекомендації для усунення порушень і вакцинації військовослужбовців.
• Відвідали три реінтеграційні центри, де отримують допомогу звільнені з полону військовослужбовці. Перевірили, як організоване їхнє відновлення та чи отримують вони необхідну соціальну й правову підтримку. Відповіли на запитання про подальшу службу, оформлення документів та виплат. Офіс напрацьовує рішення, щоб звільнені з полону захисники могли обіймати небойові посади, якщо стан здоров’я не дозволяє повернутися до виконання бойових завдань.

Започаткували системну взаємодію із Силами територіальної оборони ЗСУ. Командування та військові частини отримуватимуть аналітику по скаргах, щоб бачити, де виникають проблеми, і вчасно на них реагувати. На прохання частин надаватимемо допомогу за різними напрямами: медіація конфліктів; супровід звільнених з полону; робота з іноземними добровольцями тощо. 

Ініціювали опитування в Армія+ про ставлення військовослужбовців до вакцинації. На основі відповідей підготуємо рекомендації для кращої організації щеплень у підрозділах. Також на зустрічі із Командуванням Медичних Сил ЗСУ, Міністерством охорони здоров’я та іншими залученими відомствами порушили питання готовності до епідемічного сезону.

Підготували довідник про матеріальну допомогу військовослужбовцям та їхнім родинам від територіальних громад. Інформація регулярно оновлюється.

Продовжуємо міжвідомчу роботу для захисту прав іноземних добровольців, які служать у Силах оборони України. Посилили співпрацю з Міністерством закордонних справ та українськими послами для оперативної комунікації з родинами військовослужбовців-іноземців.  Долучилися до міжвідомчої робочої групи, яка запрацювала при Міністерстві оборони. Спільно готуємо зміни до законодавства, щоб унормувати для іноземців усі процедури на кожному етапі їхньої служби.

Провели комплексне дослідження щодо довготривалого перебування на бойових позиціях. За його результатами сформували пропозиції для військово-політичного керівництва держави. 

Напрацювали 4 пропозиції для вдосконалення законодавства та відомчих процедур.

• За пропозицією Офісу уряд врегулював доступ ТЦК та СП і військових частин до медичних карток засуджених, які хочуть долучитися до Сил оборони за процедурою умовно-дострокового звільнення. Це дозволить рекрутерам враховувати стан здоров’я кандидатів уже на етапі відбору і запобігатиме потраплянню до війська непридатних до служби осіб.
• Міністерство оборони не оскаржуватиме автоматично судові рішення у справах родин загиблих і зниклих безвісти військовослужбовців. Кожну справу оцінюватимуть індивідуально. Ці зміни врахують інтереси родин і дозволять їм швидше перейти до оформлення належних виплат.
• Подали законодавчу пропозицію про пенсійні гарантії для військовослужбовців, які пережили російський полон. Пропонуємо зараховувати до вислуги років один день полону за три дні військової служби — як для призначення пенсії, так і для розрахунку її розміру. Відповідний законопроєкт уже зареєстрований у Верховній Раді.
• Направили до парламентського комітету пропозицію врегулювати ситуацію із неповнолітніми курсантами, яких відраховують із закладів військової освіти. Після цього їх направляють на службу до військових частин, що фактично означає призов до досягнення повноліття. Запропонували звільняти їх з військової служби і ставити на облік у ТЦК та СП.

Взяли участь у 3 міжнародних заходах.

• Під час свого виступу на Другій міжнародній конференції «Шляхи до миру» у Торонто Військовий омбудсман Ольга Решетилова закликала  іноземні уряди та міжнародні організації надати підтримку Україні у звільненні військовополонених та їхній реабілітації після повернення додому. Також надати допомогу в пошуку, ідентифікації та поверненні військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти; порушувати питання зниклих безвісти й полонених під час будь-яких міжнародних перемовин.
• На запрошення Комітету парламентського омбудсмана з питань Збройних сил Норвегії відвідали Camp Jomsborg у Польщі — навчальний центр, створений для підготовки українських військовослужбовців. Перевірили умови їхнього навчання, проживання та медичного забезпечення. Курсанти позитивно оцінили роботу в малих групах та індивідуальний підхід інструкторів. Дякуємо всій команді центру за високий рівень підготовки українських військовослужбовців і увагу до їхніх потреб.  
• На міжнародному форумі «Повернення — спільна справа» представили пропозиції нормативних змін для реінтеграції звільнених із полону військовослужбовців: продовжити тривалість реінтеграційних заходів до щонайменше 31 календарного дня; внормувати строки оформлення та видачі довідок про тілесні ушкодження; розробити механізми довготривалого супроводу звільнених з полону по завершенню реінтеграційних заходів. Наголосили на необхідності посилити взаємодію реінтеграційних центрів із МОЗ для залучення профільних лікарів і проведення діагностичних досліджень. Також — налагодити координацію органів і структур, які здійснюють реінтеграційні заходи, з підрозділами поліції та ДБР.